ВРІЗА́ННЯ, я, с. Дія за знач. врі́зати¹. Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса [планувальника], можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю (Колг. Укр , 1, 1958, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 759.