ВРУБА́ТИСЯ ¹ див. вру́буватися.

ВРУБА́ТИСЯ² див. уруба́тися¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 761.