ВРО́ЇТИСЯ (УРО́ЇТИСЯ), вро́юся, вро́їшся, док., кому. З’явитися, виникнути в чиїйсь голові (про думку тощо). Кому вроїлась мисль стара. Приречена в могилу, Вернути давній рев Дніпра Й украсти в нього силу? (Перв., II, 1958, 249).

◊ Вро́їтися в го́лову кому — стати предметом чиїхось думок. Вроївся мені в голову Семен небіжчик (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 760.