ВРО́ЗТЯЖ (УРО́ЗТЯЖ), присл. Простягтись на всю довжину, на весь зріст. П’яні лежали по лавах урозтяж (Тулуб, Людолови, II,. 1957, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 760.