ВРОБЛЯ́ТИ ¹ (УРОБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВРОБИ́ТИ (УРОБИ́ТИ), вроблю́, вро́биш, док., перех. Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.

ВРОБЛЯ́ТИ² див. уробля́ти¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 759.