ВРАТА́, врат, мн., ц.-с. Ворота. Не видно нікого в Іерусалимі, Врата на запорі (Шевч., II, 1953, 70).

Ца́рські врата́ — середні двері в церковному іконостасі. Кайдаш молився, стоячи навколішки, не вводив ясних очей а царських врат (Н.-Лев., II, 1950, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 758.

Врата, врат, мн. Только въ выраж.: царські врата. Царскіе врата. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 258.