ВРА́ЗНО, присл., діал. Влучно. Та й вразно стрелили — я чув — не мучились і півгодинки (Л. Укр., І, 1951, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 758.