ВПРАВЛЯ́ННЯ ¹ (УПРАВЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вправля́ти¹. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 39).

ВПРАВЛЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. вправля́ти² й вправля́тися². Вона могла дістати десь румунські книжки й читати їх для вправляння (Вільде, Повнол. діти, 1960, 270); Повне розпізнавання кольору настає у дітей наприкінці 3-го року. Але при вправлянні воно може з’явитися і раніше (Шк. гігієна, 1954, 62).

ВПРАВЛЯ́ННЯ³ див. управля́ння ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 754.