ВПОЛУ́ДНЕ (УПОЛУ́ДНЕ), присл., діал. Опівдні. Щоби вполудне не бігати додому, взяли [Вовчик і Лисичка] відразу з собою обід і полуденок: глечик меду і кошик паляниць (Фр., IV, 1950, 84); Саме вполудне вибралася Юрчиха з чоловіком на грунт, де мала відбутися розправа [комісії] (Март., Тв., 1954, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 753.