ВПИХА́ТИСЯ (УПИХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПХНУ́ТИСЯ (УВІПХНУ́ТИСЯ, УПХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся і ВПХА́ТИСЯ (УВІПХА́ТИСЯ, УПХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., розм. Протискуватися, пробиратися, входити кудись, поміж кимось. В кімнату впихається цілий гурт ..молоді (Вас., II, 1959, 261); Два свідки, один старий, ..другий молодий, упхалися поміж Грицька і Йваниху (Март., Тв., 1954, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 751.