ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА), и, ж., рідко. Те саме, що запа́дина. Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (Фр., II, 1950, 28); Темними впадинами очей [Свирщиха] колола Сидорчука (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 748.