Про УКРЛІТ.ORG

воістину

ВОІ́СТИНУ, присл., ц.-с., уроч. Дійсно, справді. Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршових форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (Рильський, III, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 725.

вгору