ВОЄДИ́НО, присл., книжн. В одне ціле; докупи. Україна! Це слово, як пісня. В ньому сплелися воєдино чарівна ніжність і сувора мужність (Цюпа, Україна.., 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 723.