ВОЄВО́ДИТИ, джу, диш, недок., заст. Бути, служити воєводою; // Керувати, управляти військом, битвою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 723.