ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до воюва́ти 1. В повістях Козаченка, написаних про війну, найкращими сторінками є сторінки про мирні якості воюючих людей (Смолич, VI, 1959, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 747.