ВОЦАРІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. воцари́тися. Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 596).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 746.