ВОТЯКИ́, і́в, мн. (одн. вотя́к, а, ч.; вотя́чка, и, ж.). Стара назва удмуртів. Дивиться Троянда на вотячок-дівчат. Біляві самі, очі сірі здебільшого і в іншої вузенькі такі (Тесл., З книги життя, 1918, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 746.