Про УКРЛІТ.ORG

ворох

ВО́РОХ, у, ч., рідко. Те саме, що ку́па. Раз Півень, риючись даремно у садку. Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Гл., Вибр., 1957, 210); Вносить [Зіна] з спальні ворох різних суконь (Коч., II, 1956, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 742.

Ворох, ха, м.

1) Куча. Шух. І. 178. У воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50.

2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 256.

вгору