Воротарь, ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40.
2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 256.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Воротарь, ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40.
2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 256.