ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р 1. Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (Мик., І, 1957, 285).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 741.