ВОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до вори́на. Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 738.