ВОЛОХА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до волоха́тий. [Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату (Кроп., II, 1958, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 733.