ВОЛОО́КИЙ, а, е, розм. Який має великі випуклі очі. Світлим променем у "Промені" була доярка Харитина Тарасівна Тернова, чорноброва, волоока молодиця-удова (Вишня, II, 1956, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 730.