ВОЛОВНИЧО́К, чка, ч. Зменш. до воло́вник. Зажурилися волове в воловничку стояти (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 727.