ВОКА́БУЛИ, ул, мн., заст. Слова або вирази з іноземної мови, дібрані в певному порядку й перекладені для заучування напам’ять. [Магістер:] Тепер я вчу лічби, а ви вчите вокабул італьянських [італійських] та й анатомії, хоч я — учений, а ви — артист (Л. Укр., III, 1952, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 725.