ВОЗОВИ́К, а́, ч., рідко. Кінь для перевезення важкого вантажу. У кожному районі щороку організовувати .. випробування кращих колгоспних скакунів, рисаків і возовиків (Рад. Укр., 3.Х 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 725.

Возовик, ка, м. Ломовая лошадь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 248.