ВОЖА́ТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що піонервожа́тий. Вожатий зачитав прізвища вихованців, що вступали до піонерів (Панч, Ерік.., 1950, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 724.