ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, с. 1. Церковний обряд освячення води. Шлюз відкривали при повному зборі всього народу з.. водосвяттям… (Бурл., Напередодні, 1956, 98).

2. Те саме, що водо́хреще. — Якби був батько не оженив, то після водосвяття прислав би старостів до неї (Мирний, III, 1954, 237); Перед водосвяттям ринув сюди народ (Шиян, Гроза.., 1956, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 722.

Водосвяття, тя, с. Освященіе воды.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 247.

водосвя́ття —

1) церковний об­ряд освячення (хрещення) води; мале освячення води відбувається в новомісяччя;

2) (з великої літе­ри) Водосвя́ття = Водохре́стя — ве­лике освячення води на Святе Богоявлення, Хрещення Ісуса Христа на річці Йордан; вважається, що йорданська (богоявленська) вода особливо цілюща.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 108-109.