ВОДОПРОВІ́ДНИК, а, ч. Робітник, що займається влаштуванням і лагодженням водопроводу. У селі Сніжків зросли нові кадри спеціалістів: п’ять електриків.., десять шоферів, три ковалі, один водопровідник (Горд., Цвіти.., 1951, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 721.