ВОДНОКІ́НЬ, присл., рідко. Запряжений одним конем. Я пройшов кілометрів із п’ять, коли мене наздогнав візок воднокінь (Ю. Янов., V, 1959, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 719.