ВО́ДЕНЬ, дню, ч. Хімічний елемент, найлегший газ, який у сполуці з киснем утворює воду. Дирижабль наповнюється найлегшим у світі газом — воднем (Трубл., II, 1955, 209); Перші дві з половиною години стоїчно дививсь у ставок і думав: "Отже, дивись: кисень з воднем, яке-небудь Н2О, а скільки риби має" (Вишня, І, 1956, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 717.