ВОВЧЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вовченя́. * Образно. [Гібсон:] Вовченятко показує зубки. [Таня:] Ну, ви ще згадаєте про ці танки (Собко, П’єси, 1958, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 712.