ВМЛІВА́ННЯ, ВМЛІВА́ТИ, ВМЛІ́ТИ, ВМО́ВИТИ, ВМО́ВИТИСЯ, ВМОВКА́ТИ, ВМО́ВКНУТИ, ВМО́ВЛЕНИЙ, ВМОВЛЯ́ННЯ, ВМОВЛЯ́ТИ, ВМОВЛЯ́ТИСЯ, ВМО́ВЧАТИ, ВМО́ВЧУВАТИ, ВМОЖЛИ́ВИТИ, ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ, ВМО́КНУТИ, ВМОКРІ́ТИ, ВМОЛИ́ТИ, ВМО́ЛОТ, ВМОЛО́ТИ, ВМОЛО́ТИСЯ, ВМОЛОТИ́ТИ, ВМОЛО́ТНИЙ див. умліва́ння, умліва́ти і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 708.