ВМИКА́ТИСЯ (УМИКА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВВІМКНУ́ТИСЯ (УВІМКНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док. 1. тільки 3 ос. З’єднавшись із джерелом енергії, приходити в дію. Ферма має свою систему водо— і теплопостачання, каналізацію, систему електропостачання з резервною електростанцією, яка при потребі вмикається автоматично (Хлібороб Укр., 4, 1965, 15).

2. тільки недок. ІІас. до вмика́ти Ручні електрифіковані рубанки вмикаються в електричну сітку (Стол.-буд. справа, 1957, 170); Лампа [освітлення двигуна] вмикається повертанням патрона в корпусі (Підручник шофера.., 1960, 176).

3. діал. Вникати. Менший зять любив читати книжки, сидів дома й не дуже вмикався в господарство (Н.-Лев., III, 1956, 203); Замойський переводив погляд з дружини на заклопотаного козачка, напружено вмикаючись у сенс його повідомлення (Ле, Україна, 1940, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 707.