ВМЕ́РЗЛИЙ (УМЕ́РЗЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вмерза́ти. На вмерзлій у лід кладці з одного краю лежить обрис берега, на другому іскриться місячна пороша (Стельмах, Хліб.., 1959, 133); У льодовиках, які можна бачити в горах, часто трапляються вмерзлі в кригу великі уламки гірських порід (Наука.., 4, 1967, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 706.