ВЛІ́ЗЛИВІСТЬ (УЛІ́ЗЛИВІСТЬ), вості, ж. Власти вість за знач. влі́зливий. — Правда ваша, — сказала пані, — даруйте мою влізливість! (Фр., III, 1950, 451); Вона не бажала мати зі мною ніякої справи. Навіщо я б мав виявляти непотрібну влізливість (Мик., II, 1957, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 705.