ВЛИ́ТИЙ ¹ (УЛИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вли́ти ¹. Враз до вуха його долітає щось, що робить враження холодної води, влитої за комір (Коцюб., І, 1955, 208).

ВЛИ́ТИЙ² див. ули́тий ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 705.