ВЛАСТЬ, і, ж. 1. заст. Влада (в 1 знач.). А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Шевч., І, 1951, 242).
2. перев. мн., рідко. Те саме, що вла́да 2. Робітники й солдати вже створили свій орган власті — Раду робітничих і солдатських депутатів (Панч, О. Пархом., 1939, 51); — А ви знаєте, що то голова сільради, а ви руку підняли, і він вас у першому ж селі передасть властям (Тют., Вир, 1964, 332).
3. діал. Влада (в 3 знач.). Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої природи.. і він боявся образити її, бо був у її власті (Фр., IV, 1950, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 704.