ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн., заст. Владолюбний. Одного разу я побачила,.. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 704.