ВЛАСНОРУ́ЧНО, присл. Своєю рукою, своїми руками. Врешті переписую власноручно власні і не власні писання (Л. Укр., V, 1956, 122); У бою під Яссами [Поліщук] знищив власноручно шість ворожих танків (Гончар, І, 1954, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 703.