ВЛАДОЛЮ́БСТВО, а, с. Любов до влади (в 3 знач.). І хоч не раз його [Врангеля] владолюбству дошкуляло те, що його регламентують, що його підганяють, ..проте, ..упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (Гончар, II, 1959, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 702.