ВКО́ПУВАТИ ¹ (УКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОПА́ТИ (УКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Вміщувати, закріплювати що-небудь у викопаному заглибленні. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Стор., І, 1957, 370); Після війни на попелищі артільного двору вкопували удвох першого стовпа (Мушк., Серце.., 1962, 260); Приблизно в чотирьох кілометрах від роз’їзду партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 767).

ВКО́ПУВАТИ² див. уко́пувати ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 698 - 699.