ВКО́ЛЮВАТИСЯ 1 (УКО́ЛЮВАТИСЯ), юється, недок. Пас. до вко́лювати 1.
ВКО́ЛЮВАТИСЯ2 див. уко́люватися 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 698.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВКО́ЛЮВАТИСЯ 1 (УКО́ЛЮВАТИСЯ), юється, недок. Пас. до вко́лювати 1.
ВКО́ЛЮВАТИСЯ2 див. уко́люватися 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 698.