ВИЇМКО́ВО, заст. Присл. до виїмко́вий. Щодо "Киевской старины", то там платять не дуже багато, так, може, 25 рублів від друкованого аркуша, часом 30, виїмково навіть 40 (Л. Укр., V, 1956, 319); Маленький Микольцьо дивився своїми великими очима на незнайомих людей, але був виїмково чемним (Мак., Вибр., 1954, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 402.