ВИ́ШТРИКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до виштри́кувати. — Я вже й кричу, й біжу, спотикаюся, замалим око не виштрикнув на гілляку (Хотк., І, 1966, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 544.

Виштрикнути, ну, неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути. Мнж. 147.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 201.