ВИШРУБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. 1. Вигвинчувати.

2. перен. Дуже піднімати, збільшувати, роздувати. "Спілка" випустила вже багато акцій і старалася при помощі [допомозі] реклами вишрубовувати їх курс чимраз вище (Фр., V, 1951, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 544.