ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШКРЯБАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вилазити, вибиратися нагору з труднощами, упираючись ногами і руками. Вам хочеться підстрибнути, вхопитись руками за канат, що прив’язаний до язика [дзвона], упертись п’ятою і вишкрябатись на великий дзвін, а звідти — вгору і вгору! — до горобиних гнізд (Мик., Кадильниця, 1959, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 543.