ВИ́ШКАНДИБАТИ, аю, аєш, док. Вийти звідкись або кудись, шкандибаючи, кульгаючи. Вишкандибав з хати (Сл. Гр.); Назустріч.. вишкандибав Юхим (Ле, Ю. Кудря, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 541.

Вишкандибати, баю, єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 200.