ВИ́ЧИНКА, и, ж. Дія за знач. ви́чинити. Оддасть шкурку за вичинку (Номис, 1864, № 10571).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 538.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВИ́ЧИНКА, и, ж. Дія за знач. ви́чинити. Оддасть шкурку за вичинку (Номис, 1864, № 10571).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 538.
Вичинка, ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 199.