ВИ́ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Витратити на частування. [Михайло:] Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж, принеси, коли не вичастувала ким (Котл., II, 1953, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 537.

Вичастувати, тую, єш, гл. Истратить, потчивая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким. Котл. МЧ. 470.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 199.